Корінь пастернаку зніме пригніченість, роздратованість чоловіка

Колись наші бабусі клали корінь пастернаку в борщ. А під час обіду промовляли своїм дорослим синам: «Їжте, хлопці, борщ -  і вас любитимуть жінки, бо таке в ньому чар-зілля – краще від любистку».

Тушковані коренеплоди подавали як гарнір до м’яса чи риби або тушкували з різними овочами: сирий (потертий або нарізаний) пастернак додавали до різних салатів. Такий салат поліпшував травлення, підвищував апетит.

Після тяжкої, тривалої хвороби людині давали натертий на тертушці коренеплід, заправлений олією чи сметаною (по кілька ложок на день).

Лікували пастернаком простудні захворювання, лихоманку. Усі раніше знали, що це чудовий пом’якшувальний засіб від кашлю, також для виділення мокроти.

Вважалося також, що це одна з небагатьох рослин, які своїм насінням лікують вітиліго та гніздові лисини.

У народному лікуванні використовували пастернак як сечогінний засіб проти набряків, як болезаспокійливий на випадок ниркових, печінкових та шлункових кольок.

Знімали ним кров’яний тиск і «грудну жабу», тобто стенокардію, хоч може й знали, що ця рослина має здатність розширювати коронарні судини. Це вже було встановлено значно пізніше, і тоді почали використовувати пастернак для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань.

Підтверджено також, що ця рослина зміцнює стінки капілярів, поліпшує травлення, має знеболювальні властивості, тонізує тощо.

Пастернак, крім цього ще й багатий на мінеральні солі, білки, вуглеводи, містить велику кількість вітамінів – В1, В2 і РР, ефірні та жирні олії, клітковину, крохмаль, пектинові речовини тощо.

Жінки повинні знати такі тонкощі: дві-три ложки салату зі свіжого кореня пастернаку чи тушкований гарнір із нього до м’яса, чи півсклянки теплого напою з насіння (чайна ложка на склянку води) знімуть роздратованість, пригніченість чоловіка, підвищать його статеву силу. Отож, додавайте до страв цю чудодійну рослину – менше скаржитиметься на стан здоров’я.

Лікарські форми та застосування.

ВНУТРІШНЬО — настій сушеної трави (1 столову ложку сировини варять 10 хв. у двох склянках води, настоюють 2 години) приймають по 0,3-0,5 склянки тричі на день за 20-30 хв. до їди;
- відвар свіжої трави (1,5-2 столові ложки сировини варять 15 хв. у склянці води) приймають по чверті склянки 3-4 рази на день;
- відвар плодів (пів чайної ложки подрібненої сировини варять 15 хв. у склянці води) приймають по чверті склянки 3-4 рази на день;
- настій сушених коренеплодів (1 десертну ложку сировини на 2 склянки окропу, варити 15 хв., настояти до охолодження) приймають по 1 столовій ложці через кожні 4 години;
- настій свіжих коренеплодів (2 столові ложки подрібненої сировини і 3 столові ложки цукру на склянку окропу, варити 15 хв., настояти 8 годин) приймають по 1 столовій ложці 4 рази на день за 30 хвилин до їди;

Пастернак

Селера містить андростерон

Селера - загальновідомий продукт, люблять його багато. Те, що він надзвичайно корисний, знають, напевно, всі. Багато років тому використовували її, як декоративну рослину, потім виключно як лікувальну.

У наш час вона широко застосовується в їжу. Користь селери характеризується великим складом необхідних людині речовин, вітамінів, мінералів, мікроелементів, таких як тирозин, аспарагін, каротин, нікотинова кислота, ефірні олії, вітаміни А, С, К, В, РР. Цей виключно численний склад придбав повагу в різних видах медицини. Чудовий багатофункціональний коренеплід застосовують також косметологи, кулінари. Але особливо слід звернути увагу на корисні властивості селери для чоловіків.

Варто зазначити, що селера відомий своїми антиоксидантними властивостями, використання його в народній чи традиційній медицині надає неоціненну користь чоловічому організму. Ці особливості відомі з часів Стародавньої Греції. У ті далекі часи було відзначено властивість селери збільшувати статевий потяг чоловіка до жінки. Щоденне вживання цього коренеплоду цілком може підвищити чоловіче лібідо. Селеру впевнено можна назвати потужним природним афродизіаком. Причина такого сильного і надзвичайно дієвого ефекту криється в корисних властивостях селери для чоловіків. Вітамінний склад, мікроелементи, досить мала кількість калорій, як ніби спеціально зібрано природою для збільшення сили чоловіка. Потенцію покращують коріння, стебла, листя селери, ці складові коренеплоду приносять користь у однаково рівною мірою. Значно омолоджується організм чоловіка, нормалізується скачуть тиск, знижується рівень холестерину в крові, підвищується імунітет, відповідно збільшується чоловіча потенція.

До складу селери входить виключно цінне ефірне масло апіін, яке по праву вважається сексуально гормонопродукуючим маслом. Також, бере участь у виробництві сексуальних гормонів мінерал кальцій. Варто зауважити, що листя селери містять його в десять разів більше, ніж коріння селери. Листя коренеплоду - прекрасний букет горечесодержащіх, інсуліноподібний, гормональних субстанцій, що стимулюють травну систему, позитивно впливають на нервову систему і загальний гормональний фон. Селера має терпени, так звані гірчичні масла, що мають яскраво виражений противірусний ефект, сприяють швидкому скиданню зайвої ваги.

Дієтологи спільно з сексологами впевнено вважають, що корисні властивості селери для чоловіків можуть зробити справжнє диво, значно поліпшити і якісно змінити сексуальне життя будь-якого чоловіка після 40 років. Щоденне вживання в їжу страв, що включають селера, прекрасно збільшать потенцію і статевий потяг. Селера надзвичайно багата фітогормонами, вони видають малоуловлюючий специфічний аромат, який тримається значний час, викликаючи у жінки відповідь сексуальний потяг. У результаті вдихання цього аромату організм чоловіка зворотньо виробляє свій чуттєвий запах, який приваблює жінку. Фітогормони творять чудеса, завдяки корисним властивостям селери для чоловіків. Парфумери використовують їх для створення косметичної чоловічій лінії. Якщо чоловік користується косметикою, основою якої є фітогормони щодня, то запах стає його натуральним запахом, він надзвичайно приваблює жінок.

Сучасні вчені, які займаються питаннями сексопатології, відзначили незвичайну особливість селери. Використання в їжу коріння, стебел коренеплоду виробляє організмом чоловіка виділення великої кількості андростерона - статевого гормону чоловіка, що провокує його на сексуальні подвиги. Корисні властивості селери для чоловіків по праву можна вважати суперниками віагри. Травники настійно радять сильній статі для підвищення потенції пити сік селери, який спільно з рішенням безлічі нагальних проблем зі здоров'ям допоможе вирішити найважливіші проблеми саме для чоловіків.

Чоловіки, пам'ятаєте, що селера - це ваш продукт на кожен день, їжте його в різних видах, радуйте ваших улюблених, і будьте здорові!

Для вироблення гормонів талабан

Талабан польовий (Thlaspi arvense) родина Капустяних (Brassicaceae), або Хрестоцвітих (Cruciferae); ярутка полевая
   Найчастіше ми сприймаємо цю рослину як бур'ян. Справді, у посівах і на городах це небажаний мешканець. Особливо багато талабану росте на пустищах, засмічених місцях, уздовж доріг, на суходільних луках. Проте мало хто знає, що цю рослину здавна вживають у їжу, а у народній медицині застосовують для лікування серйозних хвороб. Талабан польовий — трав'янистий однорічник заввишки 15-50 см. Стебло рослини прямостійне, розгалужене вгорі. Нижні листки утворюють прикореневу розетку, стеблові — чергові, сидячі, видовжено-ланцетні, зубчасті з країв. Квітки двостатеві, дрібні, правильні, цвітуть у червні-липні. Плід — стручечок, дозріває у липні-серпні. Рослина має часниковий запах. В Україні талабан польовий зростає по всій території. З лікарською метою використовують траву і плоди рослини. Надземну частину заготовляють під час цвітіння і сушать під укриттям на відкритому повітрі чи на горищах. Насіння збирають у міру його достигання. Листки талабану містять аскорбінову кислоту (понад 470 мг%), а насіння — жирну олію (до 34%), глікозиди й аскорбінову кислоту.    Препарати з трави рослини зупиняють кровотечі, сприяють виділенню сечі та поту, діють як відхаркувальний, в'яжучий, протизапальний і ранозагоювальний засіб. Насіння має тонізуючі та загальнозміцнювальні властивості. Настої трави використовують при запаленні яєчників і раку матки, для лікування стенокардії та жовтяниці. Ці препарати знижують кислотність шлункового соку, стимулюють чоловічу статеву функцію, активізують менструальний цикл. Потовчене листя при- кладають до ран і виразок. Соком зі свіжої трави виводять бородавки. Насіння талабану народні цілителі призначають при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі та цукровому діабеті. У їжу вживають листки прикореневої розетки. Вони мають характерний гострий смак і часниковий запах. Зі свіжого листя роблять салати, додають його в супи та юшки, а також заготовляють про запас. Калорійність зеленої маси рослини не нижча, ніж у брукви і капусти. Жирна олія, яку отримують з насіння, придатна для вживання в їжу. Настій трави. 1-1,5 столової ложки трави на 200 мл окропу, настоюють 4 год. у закритій посудині, проціджують. Приймають по 1 чайній ложці 4 рази на день. Порошок плодів і листків. По 0,3 г 4 рази на день. Увага! Вживання відвару трави талабану польового протипоказане при вагітності (діє абортивно).


Талабан польовий

Суріпиця позбавляє від безпліддя

Кожен, напевно, знає, як виглядає суріпиця звичайна. Для більшості це рослина - це не що інше, як бур`ян, від якого доводиться позбуватися, щоразу просапуючи грядки на городі. Однак деяким відомо, що за своїми корисними властивостями суріпиця перевершує багато відомих лікарських трав. Такі знавці, побачивши на присадибній ділянці квітучий жовтими гронами кущик, акуратно зривають його і засушують, будучи впевненими в тому, що при недугу він обов`язково прийде на допомогу.
 СУРІПИЦЯ ЗВИЧАЙНА: СКЛАД 
В якості сировини для приготування лікувальних препаратів використовують свіжі і висушені наземні частини суріпиці звичайної (листя, стебла, квітки і молоді стручки), зібрані під час цвітіння. Відомо, що в них містяться глікозиди, аскорбінова кислота і вітаміни групи В. У насінні висока концентрація ерукової кислоти і тіоглікозід.
  СУРІПИЦЯ - ЛІКАРСЬКІ ВЛАСТИВОСТІ І ЗАСТОСУВАННЯ 
Незважаючи на те, що рослину застосовують для приготування засобів народної медицини, для тварин і птахів вона є небезпечною, в силу вмісту в ній отруйних речовин. КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ СУРІПИЦІ
Суріпиця звичайна характеризується значним списком корисних властивостей. Рослина має ранозагоювальну і сечогінну дії, збуджує вона апетит і відмінно тонізує. Нерідко використовують її як протицинговий засіб. Рекомендують його застосовувати для лікування, інсульту, паралічу, набряків. Ефективний прийом суріпки при астенічному синдромі, хронічної втоми, а також як профілактичний засіб гіпо- та авітамінозів. Надає позитивну дію суріпиця і на чоловічий організм, зокрема виліковує простатит, підвищує потенцію, а продукуючи утворення сперми, позбавляє від безпліддя.
 ПРОТИПОКАЗАННЯ
 Особливих протипоказань до застосування суріпиці звичайної немає. Є лише кілька станів, при яких використовувати суріпицю слід з обережністю - це: • підвищена кровоточивість, • камені в сечовому міхурі і нирках, • вагітність.
СУРІПИЦЯ ЗВИЧАЙНА: ЗАСТОСУВАННЯ В НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ Водний настій суріпиці звичайної при паралічі, цинзі, водянці, інсульті та епілепсії . Вам будуть потрібні: • Подрібнені пагони і листя суріпиці звичайної (висушені або свіжі) - 1 столова ложка, • Вода - за фактом.
Спосіб приготування 1. Залийте траву суріпиці склянкою окропу.
 2. Залиште настоюватися на 2-3 години.
3. По закінченню зазначеного часу процідіть настій через складену в декілька шарів марлю.
4. Долийте води стільки, щоб отримати первинний об`єм (тобто 250 мл).
При зазначених вище недугах настій рекомендується приймати за чверть години до їди по 1/4 склянки 3-4 рази на добу. Допомагає приготований за цим рецептом настій суріпиці і при недостатньому виробленні сперми, зниженою статевої активності, а також при неврастенії і загальної слабкості.
Суріпиця звичайна для налагодження механізму сперматогенезу Вичавлений зі свіжого листя і пагонів суріпиці звичайної сік слід приймати протягом одного-двох місяців по 30 мл 2-3 рази на день.
Відвар на основі насіння суріпиці для лікування простатиту Вам будуть потрібні: • Насіння суріпиці звичайної - 1 чайна ложка, • Насіння подорожника ланцетоподібного - 1 чайна ложка, • Насіння цибулі чорнушки - 1 чайна ложка, • Насіння петрушки - 1 чайна ложка, • Насіння моркви (дикої або посівної) - 1 чайна ложка, • Насіння коріандру - 1 чайна ложка, • Вода - 2 склянки. Спосіб приготування 1. Змішайте всі зазначені в списку інгредієнтів насіння. 2. Дві столові ложки суміші подрібніть в ступці. 3. Перекладіть подрібнене насіння в емальовану каструлю і залийте окропом. 4. Кип`ятіть на водяній бані протягом півгодини. 5. Укутайте ємність з відваром теплим рушником і залиште на 8 годин (можна на ніч). 6. Процідіть відвар. Приймати відвар рекомендується 3 рази на день за такою схемою: 1. вранці натщесерце за півгодини до сніданку випийте 100 мл, 2. в проміжок між п`ятьма і шістьма годинами за півгодини до прийому їжі прийміть знову 100 мл відвару, 3. перед сном випийте 200 мл відвару. Курс - 1 місяць. Для кращого ефекту після двотижневої перерви лікування можна повторити.
 Настій на основі суріпиці для загального очищення організму Вам будуть потрібні: • Листя і пагони суріпиці звичайної подрібнені - 1 чайна ложка, • Листя подорожника подрібнені - 1 чайна ложка, • Трава звіробою подрібнена - 1 чайна ложка, • Листя і пагони кропиви звичайної подрібнені - 1 чайна ложка, • Листя шавлії подрібнені - 1 чайна ложка, • Вода - 1 стакан. Спосіб приготування 1. Змішайте всі сухі інгредієнти. 2. Столову ложку фитосбора залийте окропом. 3. Залиште настоюватися на 40 хвилин. 4. Процідіть. Приймайте настій за 20 хвилин до їди по 1/2 склянки 2 рази на день. Курс очищення - 3 тижні.


Суріпиця звичайна

Підлісник європейський стимулює вироблення гормонів

Підлісник європейський
   Використовується народною медициною як кровоспинний, протизапальний, бактерицидний, болетамуючий; сечогінний і як такий, що зміцнює нервову систему, засіб. Найчастіше настій трави або відвар кореневищ вживають при кровотечах легень, шлунку, кишок і нирок, запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту та від кашлю. Настойка коріння вважається засобом, що посилює статеву діяльність у чоловіків.
    Зовнішньо настій трави або відвар коріння використовують для гоєння ран, полоскання горла і ротової порожнини, а порошок з листя — при фурункульозі.


Підлісник європейський

У грибі Веселка знайдено фітостероїди які в організмі виконують функції андрогенів

Настоянка Гриба Веселки звичайної - Tinctura Phallus impudicus (L.) 
   У народній медицині Веселка звичайна використовується для лікування таких захворювань: гастрит, виразка шлунка і тонкого кишечника; серцево-судинні захворювання, тромбофлебіт; міома, мастопатія, кіста яєчників; аденома простати; геморой, свищі, тріщини анальної області; статева слабкість; псоріаз, екзема; подагра, лімфатичні (післяопераційні) набряки; всі вірусні захворювання, в т. ч. герпес, грипу, гепатит, папілома вірус, а також всі ТОРЧ (TORCH) інфекції; будь-які злоякісні утворення, а також для запобігання метастазування і рецидиву онкологічного захворювання; при проходженні курсів хіміо- і променевої терапії.
    У веселці в 60-х роках минулого століття було виявлено ряд з'єднань - фітостероідів, які, перетворюючись в організмі, виконують функцію чоловічих статевих гормонів. На відміну від хімічних засобів від імпотенції фітостероіди живлять імунну систему, сприяють виробленню вітаміну D, запобігають раку. Практика доводить, що полісахариди Веселки здатні зупинити ріст ракових клітин вже на 10-12 день прийому. Будь-яке доброякісне і злоякісне утворення будь-якої локалізації не здатне встояти під натиском полісахаридів Веселки. Здатність діючих речовин веселки виводити холестерин і знижувати тиск такий же як і у шиітаке.
    Способи застосування і дози:
-Внутрішній: настоянка - приймати в залежності від тяжкості захворювання: по 1 ч. ложці або 1 ст. ложці 2-3 рази на день; 5г сухої веселки заливається 200мл горілки, настоюється 2 тижні в холодильнику. Приймати в залежності від тяжкості захворювання: по 1 ч. ложці або 1 ст. ложці 2-3 рази на день; 5г сухої веселки залити підігрітим на водяній бані лляною або оливковою олією 150мл. Перемішати. 3 години настояти в теплому місці, наприклад, поруч з батареєю. Потім на 5 днів поставити в холодильник для настоювання. Настій не проціджувати. Приймати в залежності від тяжкості захворювання: по 1 ч. Ложці або 1 ст. ложці 2-3 рази на день; 1,5г порошку веселки залити 200 мл гарячої води краще на ніч. Наполягати. Перед вживанням перемішати. Пити по 1/3 склянки 3 рази на день за 20 хв. до їжі.
 -Зовнішній: настоянка - застосовувати як примочки 2 рази в день; 10г сухої веселки залити 200 мл горілки і настоювати 2 тижні в холодильнику. Фільтрувати теж не треба. Обробляти виразки 2 рази в день, але тільки примочками - НЕ компресами.


Веселка звичайна

Еспарцет сприяє виробленню гормонів

Препарати, виготовлені на основі еспарцету, сприяють виробленню у чоловіків гормонів, що підвищують статеву активність, - тестостерону і андрогенів. Для лікування використовуються не тільки настої і відвари з цієї рослини, а й медичні препарати, що випускаються рядом фармацевтичних компаній. Ці ліки значно підвищують якість ерекції. У народній медицині еспарцет рекомендується в якості імуномодулюючих засобів, що підвищують опірність організму до різних інфекційних захворювань, також він використовується для лікування порушень функціонування статевих залоз (порушення менструального циклу у жінок, імпотенція у чоловіків), призначається для лікування цукрового діабету. Настої і відвари з еспарцету сприяють зниженню рівня холестерину в крові, підвищують показники гемоглобіну. Настої і відвари використовують як ефективний тонізуючий засіб, а також дієві ліки при маткових кровотечах. Еспарцет - важливий компонент ряду лікарських препаратів, розроблених для лікування дисфункції яєчників у жінок, альгодисменореи (болі при місячних), ювенільних кровотеч, пременопаузи.

Еспарцет піщаний

Родіола рожева допомагає при вегетосудинній дистонії і стимулює вироблення тропних гормонів

Родіола рожева (Золотий корінь) - Rhodiola rosea (Sedum roseum, Sedum rhodiola) (L.) - Родіола рожева (Золотий корінь).
Хімічний склад: корінь родіоли містить дубильні речовини пирогалловой групи (до 20%), ефірну олію (0,8-0,9%), білки, жири, віск, третинні спирти, β-ситостерин, флавоноїди (кемпферол, кверцетин, ізокверцетін, гиперозид), феноловий глікозид салідрозід (до 1%), антрагликозиди, терпеноїди (розірідін, розірідол), антрахінони, ароматичні сполуки (розавін, коричнева спирт, розин, розарін), до 0,15% органічних кислот (галлів, яблучна, янтарна, лимонна, щавлева), мінеральні речовини (багато марганцю, сліди цинку, титану, кадмію, хрому та ін.), кут води (глюкозу, фруктозу, сахарозу). У народній медицині європейських країн родіолу рожеву використовували мало - лише як засіб від головного болю (наприклад, втирали в віски настій кореневищ на маслі садової троянди). Ескімоси Аляски вживали в їжу і кореневища, і молоді пагони (до цвітіння). На Алтаї рослину використовують від перевтоми, недокрів'я, при захворюваннях шлунка, статевих розладах і як «ліки від усіх хвороб». У науковій медицині препарати родіоли рожевої призначають як стимулюючий засіб при перевтомі у практично здорових людей і хворих з астенічним станом після соматичних та інфекційних захворювань, при функціональних захворюваннях нервової системи (неврози, вегетативно-судинна дистонія, гіпотонія, імпотенція, нервове виснаження); використовують в психіатричній практиці (для зняття побічної неврологічного дії психофармакологічних засобів; в комплексній підтримуючій терапії хворих на шизофренію з ремісією по астенічному типу). Препарати родіоли мають і адаптогенні властивості: зумовлюють в організмі стан підвищеної опірності до несприятливих факторів зовнішнього середовища (переохолодження, перегрів, кисневе голодування, різні стреси і ін.). Крім того, вони загострюють зір і слух, покращують травлення, збуджують апетит, знімають психічну напругу, прискорюють одужання після хірургічних операцій. Тобто, препарати родіоли рожевої мають стимулюючий вплив на нервову систему, покращують енергетичне забезпечення мозку. За стимулюючою дією родіола переважає елеутерокок і не поступається йому за адаптогенними властивостями. Застосовують родіолу у вигляді екстракту (готовий аптечний препарат), а в домашніх умовах готують настойку або настій. Настій п'ють при простудній лихоманці, різних нервових і шлунково-кишкових захворюваннях, Метрорагії і серцевій слабкості. Препарати родіоли протипоказані при різко вираженому збудженні, гіпертонічному кризі, гарячкових станах і при гіпотонії в клімактеричному періоді. Способи застосування і дози: настоянка - приймати по 15 крапель 3 рази на день за 15-20 хв. до їжі; настій (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти 4 години, процідити) по півсклянки 2-3 рази на день. Людям, схильним до підвищеного артеріального тиску, в перший тиждень лікування препаратами Родіоли рожевої потрібно приймати невеликі дози - по 5 крапель 3 рази на день. Якщо не виникає ніяких побічних впливів, дозу збільшують до 10 крапель за прийом. Відзначаються також такі випадки, коли передозування препарату може призвести до протилежного ефекту - сонливості і зниження працездатності.


Родіола рожева

Барвінок збільшує чоловічу силу

Настоянка Барвінка малого - Tinctura Vinca minor (L.) - Барвінок малий (могильник, барвін-зілля, Хрещатий Барвінок)

    Хімічний склад. Рослина містить трітерпоноіди: урсолова кислота; алкалоїди (у великій кількості), основні з них: вінкамін, вінкапан, вінканорін, девінкан, резерпін, міновін; фенольні сполуки: пірокатеховая кислота; антоціани: лейкоціанідин; ціклітоли: дамбоніт; стероїди, каучук, вищі аліфатичні вуглеводні: тріаконтан; флавоноїди: робінії.

    Барвінок малий використовують з давніх-давен як заспокійливий засіб, при запамороченнях, головного болю, для поліпшення обміну речовин, як гемостатичний, ранозагоювальний, при туберкульозі легенів, цинзі, при виразковій хворобі шлунка і стравоходу, як гіпотензивний засобів.

    Листя і квітки входили у вітчизняну фармакологію 1-3-го видань.

    У практичній медицині настій надземної частини рослини застосовують при гіпертонічній хворобі, як гемостатичний при метроррагіях і кишкових кровотечах, як антибактеріальний засіб.  Алкалоїди рекомендовані в якості засобів кардиотоническої дії, що стимулюють кровотворення і діяльність центральної нервової системи. Так, алкалоїди вінкапан і девінкан покращують мозковий кровообіг, мають судинорозширювальну, гіпотензивну і седативну дії. Їх застосовують при мігрені, неврогенної тахікардії та інших вегетативних неврозах. Вони позитивно впливають на роботу серця, підвищують стійкість капілярів, збільшують діурез, близькі за дією до препаратів раувольфії. Крім цього девінкан стимулює скорочення матки; вінкапан подовжує статевий цикл тварин; вінканорін збуджує дихання, має гіпотензивну і кардіотонічну дію.

    У народній медицині відвар і настій надземної частини рослини застосовують при бронхітах, ентеритах, колітах, мігрені, імпотенції; зовнішньо (полоскання) - при ангіні, зубного болю, як дезодоруючу і косметичний ефективний засіб.

    Листя і свіжий сік квітучої рослини застосовують як ранозагоювальний, протизапальний засіб при дерматомікозах.

    У літературі є відомості про те, що барвінок малий застосовували і застосовують при злоякісних пухлинах. УВАГА! САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я! У зв'язку з великим вмістом алкалоїдів рослина отруйна.

    Способи застосування і дози:

настій - 3г надземної частини рослини, заливають окропом, настоюють на киплячій водяній бані 15 хв., охолоджують 45 хв., проціджують. Приймають по 2 ст. ложки 3 рази на день після їди;

настоянка (для підвищення чоловічої сили, при імпотенції та ін.) - приймати по 8-10 крапель з водою, вранці і ввечері, до їди протягом 4 днів. Потім зробити перерву 2 дні і повторити курс.

настоянка - при гіпертонії приймати 15-20 крапель 3 рази на день за 20 хв. до еди.іть.

Барвінок малий

Зозулинець чоловічий один з кращих засобів для стимулювання вироблення тестостерону

Зозулинець чоловічий - Orchis mascula (L.) - зозулинець чоловічий (земне серце)

    Хімічний склад: бульби містять слиз (до 50%), крохмаль (до 27%), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.

    Використовуються молоді бульби, що носять назву "бульби салепа", зібрані в кінці цвітіння рослини, в липні - серпні. Слово salep - від арабської назви кореня "салаб". За формою розрізняють два види салепу: круглий - товщиною 1 - 1,5 см і пальчатий, що відрізняється меншою товщиною (0,5 - 1 см).

    Салеп (Tubera Salep) - слиз, приготовлена ​​на воді з порошку кореня зозулинця, має виражені протизапальні, загальнозміцнюючі, тонізуючі. Салеп володіє обволікаючу дію завдяки наявності великої кількості слизу, крохмалю, а також пектинових речовин. Він перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп призначають при гострих і хронічних бронхітах, різних захворюваннях дихальних шляхів і при запаленні, інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Ефективним є використання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гастриті, гастродуоденіті, ентероколіті, діареї; при дизентерії, отруєнні грибами (для запобігання їх всмоктування і нейтралізації). Слиз салепа п'ють при різних отруєннях, щоб затримати всмоктування отрути. Застосовують слиз перорально і в клізмах. Дієвим засобом салеп вважається і при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою, туберкульозі; при імпотенції.

    Зозулинець застосовують при лікуванні запалення сечових шляхів (цистит і простатит), аденомі простати. Салеп з кореня зозулинця вважається одним з найкращих засобів для лікування статевого безсилля і його запобігання. У гінекології застосовується для лікування безпліддя, при фіброми матки, гіперплазії шийки матки, ендометрит, запаленні яєчників.

    У Болгарії бульби зозулинця використовуються як добре обволікаючий протизапальний засіб при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів, шлунково-кишкових катарах, дизентерії, особливо у маленьких дітей.

    В австрійській медицині бульби салепа використовуються при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, гастритах, проносі. Препарати салепа представляють цінність через наявність слизових речовин і особливо широко використовуються в дитячій практиці. Готуються в аптеках.

    У Польщі бульби салепа також широко використовуються при хворобах шлунка, кишечника і дихальних органів.

    У Вірменії здавна використовувалися для лікування печінки і як засіб, що поліпшує склад крові.

    У карпатській народній медицині відвар кореня салепа застосовують при захворюваннях шлунка, при проносі, болях в грудях і жіночих хворобах .. Також використовується настоянка з клубнекореней зозулинця, яка має всі властивості салепу, крім обволікаючого. Особливо ефективно настоянка проявляє себе при лікуванні чоловічого статевого безсилля, імпотенції.

    Способи застосування і дози:

ВНУТРІШНЬО: приймати по 30-40 крапель на 50 мл води 1-2 рази на день за 20 хв. до їди протягом місяця. Після 2-х тижнів перерви курс можна повторити.


Зозулинець чоловічий

Молочай Палласа регулює обмін чоловічих статевих гормонів

Молочай Палласа (молочай Фішера, мужик-корінь) - Euphorbia fischeriana (Euphorbia pallasi) (L.)
 Хімічний склад. Корені містять сапоніни, флавоноїди, дубильні речовини, глікозиди, смоли (близько 8%), сліди антрагликозидов, гіркі екстрактивні речовини, аскорбінова кислота, крохмаль і велика кількість селену. Дуже рідкісна сибірська рослина, має бактерицидну, протизапальну, протипухлинну та проносну дію. У народній медицині мужик-корінь застосовується здавна як збудливий і проносний засіб; всередину його призначають при найрізноманітніших захворюваннях - як "кровоочисний", при захворюваннях легенів, злоякісних пухлинах, особливо при саркомі, виразкової хвороби, як тонізуючий і стимулюючий при важких загальних захворюваннях (подібно женьшеню). Зовнішньо порошком мужик-кореня засипають рани, особливо гнійні, застосовують при фурункулах, абсцесах, флегмонах, опіках, при зубному болю. Молочай Палласа регулює обмін чоловічих статевих гормонів при хронічному простатиті, аденомі передміхурової залози, ураженні яєчок і інших станах, що супроводжуються зниженням еректильної функції. Також мужик-корінь використовується при відновленні крові після променевої хвороби і хіміотерапії у онкологічних хворих. Запобігає зростання метастазів, одна з нечисленних рослин, які допомагають при лейкозі, стимулює кровотворення. Ця рослина корисна і жінкам для боротьби з такими серйозними захворюваннями, як мастопатія і міома матки. Підвищує захисні сили організму, регулює імунітет, використовується при хворобах нирок і сечового міхура, також використовується при туберкульозі, епілепсії, виразці шлунка. Молочай Палласа нормалізує обмін речовин, сприяє схудненню при надмірній вазі. Мужик-корінь застосовується при легеневих захворюваннях (бронхіти, пневмонія, туберкульоз, бронхіальна астма), шлунково-кишкові (гастрит, виразка), гінекологічні (запальні безпліддя, фіброміома, кіста). У народній медицині мужик-корінь використовують в різних країнах. Крім того, в народі молочай служить сильним оберегом від псування. Шматочок кореня зашивають в мішечок і носять на шиї від усіх злих чар. У Монголії молочаєм лікують ехінококоз печінки, венеричні захворювання. Способи застосування і дози: настоянка - приймати, починаючи з 15 крапель, з водою 3 рази на день, кожен день, підвищуючи дозу на 1 краплю. Тобто на наступний день - 16 крапель, потім - 17 і так до 30-ти. Потім потрібно цей шлях пройти назад, знижуючи на 1 краплю настойки кожен день - 29, 28 і так до 15; настоянка - приймати по 8-10 крапель тричі на день за півгодини до їди; настоянка - приймати, починаючи з 1-й краплі тричі на день до їди, щодня нарощуючи по краплині. І так до 30-ти крапель. Потім в зворотному порядку до 1-й краплі; настій - 5г подрібненого кореня залити 0,5 л окропу, настояти 30 хвилин і пити по 1 ст. ложці 2-4 рази на день; порошок з кореня молочаю змішують з медом 1: 1 і приймають на кінчику чайної ложки 3 рази на день, запиваючи водою; мазь - подрібнені коріння молочаю змішують з топленим свинячим жиром. Змащують уражені ділянки шкіри при корості. Тривалість прийому молочаю Палласа залежить від мети застосування (форми і занедбаності захворювання). Наприклад, при імпотенції, анемії, міомі матки - курс лікування 3 - 6 місяців. В онкології - від декількох місяців до 1 року. Для профілактики достатньо приймати Мужик - корінь 2 рази в рік, навесні та восени по 1,5 місяці.

Якірці сланкі стимулюють вироблення організмом тестостерону

Якірці сланкі (Tribulus Terrestris L.), як достовірно встановлено в незалежних клінічних дослідженнях, стимулююче діють на гіпофіз, який продукує лютенізуючий гормон, що всвою чергу стимулює яєчка виробляти тестостерон, завдяки чому покращується не тільки ерекція, але і підсилюється libido sexualis, кількість та рухливість сперматозоїдів. 

Трава якірців містить алкалоїди, стероїдні глікозиди, дубильні речовини, смоли, сапоніни і аскорбінову кислоту. А в насінні рослини є алкалоїди п’яти видів та жирні олії. Якірці мають сечогінну, тонізуючу і в’язким властивостями. Крім того, ця рослина має протизапальну дію і збільшує виділення молока у годуючих матерів. Якірці — відмінний засіб для профілактики склерозу. Вони сприяють стимуляції виділення шлункового соку. А також це дивовижне чудо-рослина покращує перистальтику кишечника.

Якірці мають протипухлинну і загоює рани властивостями. Трава покращує статеву активність, виводить з нирок і сечового міхура камені. Якірці є хорошим засобом при застуді та гонореї. Корисні речовини цієї рослини зменшують рівень ліпідів в організмі і сприяють нормалізації діяльності нервової і серцево-судинної систем. Якірці мають властивість, завдяки дії якого з організму виводиться зайвий холестерин і зменшується згортання крові. Ця рослина розширює кровоносні судини і сприяє поліпшенню коронарного кровообігу.

Рослина містить велику кількість вітаміну С, алкалоїди, сапонін, флавони, рослинні стерини. У складі якорців виявлені біощелочі, ненасичені жирні кислоти, біологічно активні білки, кальцій, фосфор, залізо. Володіє жовчогінною і протизапальною дією.

Енциклопедія лікарських рослин Якірці сланкі.

Настоянка якірців сланких - Tinctura Tribulus terrestris (L.)

    Хімічний склад. У траві виявлено стероїдні глікозиди (тріллін, діосцін, граціллін, протодіосцин, кікубасапонін), флавоноїди, алкалоїди гарман і гармол, 160мг% аскорбінової кислоти, смолисті, фарбувальні і дубильні речовини. В останні роки в якірців виявлені стероїдні сапоніни - продукти дегідратації диосгенина: кристалічний хлорогенін і 25-0-спірост-3,5діен. У насінні виявлено п'ять алкалоїдів, в тому числі гарман і близько 5% висихає жирного масла. У коренях знайдені бетасітостерін, кампестерін і стигмастерин.

    Препарати рослини володіють противосклеротичними, жовчогінними, сечогінною, протизапальною, фунгіцидною дією, а також стимулюють секрецію шлункового соку і підсилюють перистальтику кишечника. Також якірці використовуються як молокогонний засіб у годуючих матерів.

    Екстракт якірців сланких "трібулус" - найбільш потужний і ефективний негормональний препарат для посилення потенції, лібідо (сексуального потягу), а також засіб від чоловічого безпліддя. Екстракт якірців підсилює вироблення тестостерону. Механізм дії препарату - центральний. Препарат стимулює роботу гіпоталамуса і гіпофіза і підсилює вироблення лютеїнізуючого гормону, який віддає команду яєчкам виробляти тестостерон.

    У народній медицині багатьох країн якірці застосовуються з давніх часів при різних захворюваннях. Ібн Сіна використовував якірці при пухлинах і виразках, особливо, при гнійних ранах ясен, як сечогінний засіб і для видалення каменів з нирок і сечового міхура. В Італії вони призначаються як стимулюючий статеву активність і як тонізуючий, сечогінний, в'яжучий засіб. У Китаї - як сечогінний, в Америці - при гонореї і простудних захворюваннях.

    Народна медицина Сходу відвар і настій трави рекомендувала як тонізуючий, послаблюючий і сечогінний засіб, при гонореї, головних болях, кон'юнктивітах. Народна медицина Киргизії траву якірців застосовує як ранозагоювальний, Грузії - як сечогінний.

    Порошок висушених плодів в народній медицині Середньої Азії курять при сифілісі, гонореї, використовують як сечогінний. Крім того, народна медицина Середньої Азії рекомендує варити коріння якірців в молоці і пити при хронічній малярії як засіб, що знімає почуття загальної втоми, слабкості.

    В результаті наукових досліджень було з'ясовано, що Якірці сланкі покращують вироблення тестостерону. Ця властивість робить їх цікавим для спортсменів, що займаються бодібілдингом. Рослина збільшує кількість лютеінізуючого гормону (ЛГ). Ці гормони виробляє гіпофіз для природного виробництва тестостерону. У зв'язку з цим в країнах Азії його довгі століття використовують при лікуванні безпліддя. Воно покращує роботу яєчок, сприяє виробленню сперми і тестостерону, а також покращує лібідо.

    У Тбіліському науково-дослідному хіміко-фармацевтичному інституті був приготований екстракт з листя якірців сланких, і при дослідженні було встановлено, що він має виражену сечогінну дію. Згідно з літературними даними (В. С. Ягодка, 1991) відвар трави якірців сланких з позитивним ефектом зовнішньо застосовується при багатьох дерматозах, соком рослини змащують висипання при вірусних захворюваннях шкіри і грибкових, а препарат "Трибуспонин" застосовували при лікуванні псоріазу, мастоцитоз, ксантом, ксантелазм, вірусних, міхурово і алергічних захворювань шкіри. Препарат "Трибуспонин" застосовують з профілактичною і лікувальною метою при атеросклерозі, ішемічній хворобі серця, гіпертонічної хвороби, при облітеруючому атеросклерозі судин кінцівок. Згідно з даними А. Д. Турової з співавторами (1987) лікування "Трібуспонін" хворих на атеросклероз найбільш ефективно при високому вмісті бета-ліпопротеїдів. При лікуванні цим препаратом хворих на атеросклероз на тлі гіпертонічної хвороби нормалізується сон, зменшуються або припиняються головні болі, шум у вухах, знижується артеріальний тиск. У хворих на цукровий діабет на тлі атеросклерозу "Трибуспонин" в комплексі з цукрознижувальними препаратами позитивно впливає на показники ліпідного та вуглеводного обміну.

    Способи застосування і дози:

настоянка - приймати по 30-40 крапель на 50 мл води 3 рази на день за 20 хв. до їди .

В народі рослина відома як «бабині зуби», наукова назва – якірці сланкі (Tribulus terrestris). В Україні вони поширені в основному на півдні. Зустрічаються на городах, полях, біля доріг. Звичним місцем для якірців є баштани, тож місцеві мешканці називають рослинку «кавунцями».

 Якірці мають розгалужене стебло, яке килимком стелиться по землі, і опушені парноперисті листочки, з пазух яких виглядають квіти приємного лимонного кольору.

 З першого погляду і не збагнеш, за що рослину охрестили «бабиними зубами»! Та придивившись, побачиш не лише жовті квіточки на кінці стебельця – біля кореня дозрівають вкриті гострими довгими шипами плоди, за які рослину прозвали «рогоглавником».

 Оті «якірці» так міцно чіпляються до ніг та хутра тварин, взуття і одягу людей, навіть до коліс автомобілів, що можуть «подорожувати» на велику відстань. А в місцях масового поширення легко пробивають колеса, добряче дошкуляючи велосипедистам. Завдають якірці значної шкоди і скотарству. Тварини, надто з білим хутром, які випадково їх поїдають, можуть навіть загинути, бо рослина підвищує чутливість організму до сонячних променів.

 Попри те, якірці здавна успішно використовують для лікування людей від різноманітних захворювань. Найбільше значення вони мають як протисклеротичний засіб. Рослина помітно знижує рівень шкідливого холестерину в крові, запобігаючи розвитку атеросклерозу. Водночас усуває холестеринові бляшки, підвищує еластичність судин, отже лікує вже наявну недугу.

 Якірці розширюють судини, поліпшують кровообіг, знижують в’язкість крові, попереджають утворення тромбів. Завдяки цьому зменшуються больові відчуття в ділянці серця, зникає задишка, поліпшується сон, знижується артеріальний тиск. Для лікування атеросклерозу і гіпертонії з якірців сланких готують відвар.

 Відвар якірців сланких

1 ст. л. якірців залийте склянкою гарячої води, хвилин 20 витримайте на водяній бані, відразу процідіть і доведіть об’єм до початкового, додавши перевареної води. Приймайте по третині склянки тричі на день до вживання їжі.

 Відомо, що тиск підвищується з різних причин – коли хворі судини, серце, нервова система і коли постраждали нирки. Якірці разом із судинною системою налагоджують також роботу нирок, виводять зайву рідину з організму. Таким чином, маючи подвійний вплив, ефективно нормалізують тиск у гіпертоніків.

 З античних часів якірці використовують як сечогінний засіб і для видалення каменів з нирок. Мають вони і протизапальні властивості. Тож відвар із рослини допоможе від циститу, уретриту, пієлонефриту, ниркової недостатності.

 Останнім часом трібулюс привернув увагу фармацевтів навіть тих країн, де про нього донедавна і не чули. Цю лікарську рослину спеціально культивують і готують медичні препарати.

 Рослина упродовж тривалого часу додає цілющих якостей і багатьом нашим фітокомпозиціям. Досліджуючи

властивості якірців у «Зеленій планеті Земної» багато років, ми з’ясували, що вони відновлюють слух, усуваючи запалення слухового нерву. На додачу покращують і зір. Добре стимулюють ще й секрецію шлункового соку, посилюють перистальтику кишківника. Тому є помічним засобом при кольках, закрепах, метеоризмі.

 Особливої уваги заслуговує вплив якірців на статеву (репродуктивну) систему. Вони значно посилюють потенцію, лібідо, статеве бажання і потяг, стимулюють роботу статевих залоз, активізують розвиток сперматозоїдів (сперматогенез). Та на відміну від штучних гормональних препаратів, якірці є абсолютно нешкідливими.

 Чоловічому організму якірці допомагають виробляти належну кількість тестостерону. Для жінок корисні завдяки чудовій властивості відновлювати баланс естрогену, прогестерону і тестостерону.

 У народній медицині якірці використовували для лікування статевих порушень і захворювань репродуктивної системи, коли навіть такого терміну, як «гормони», не існувало. Успішно лікували імпотенцію, фригідність, безпліддя. Цілителі знали, що рослина полегшує і симптоми клімаксу: знижує кров’яний тиск, лікує нервові розлади, допомагає відголовного болю.

 Велику популярність якірці здобули нещодавно у спортсменів, коли виявили їх здатність додавати сили й витривалості. Вживають їх для нарощування м’язів. При заняттях спортом, великих навантаженнях і для загального зміцнення організму корисний такий чай.

 Чай з якірців сланких

1 ч. л. залийте склянкою окропу, настоюйте у термосі кілька годин. Процідіть і випийте перед сніданком і на ніч по півсклянки.

 Зовні якірці використовують при дерматозах, вірусних і грибкових захворюваннях шкіри. До уражених ділянок прикладають просочену відваром якірців тканину і тримають до повного висихання. Курс лікування триває від 10-15 днів до повного одужання.

Зазначимо, що для людей із зниженим тиском якірці не підходять.Усім іншим краще лікуватися курсами, роблячи перерви.

 Заготовляють якірці під час цвітіння, збираючи траву з корінням. Коли сушать, слідкують, щоб збереглося листя і насіння, бо саме вони містять основні діючі речовини: стероїдні сапоніни (0,7–2%), флавоноїди, дубильні речовини, смоли та аскорбінову кислоту.

 От такий він, давно відомий у народній медицині і заново «відкритий» сучасними фармакологами, трібулюс. Запам’ятайте цю рослину і будьте з нею обережні. Проте, якщо випадково наступите на неї, і буде боляче, згадайте, яка вона корисна і цілюща. Не гнівайтесь марно на ті «кавунці», а краще зберіть трохи для лікування.